Мама постійно твердила Ірині, що їй потрібно скоріше вийти заміж. Ірі було 35 років, роки йдуть, а мати хоче стати бабусею. Вона все хвилювалася, що онуків так і не дочекається. -Мам, та не подобається мені ніхто. Що мені тепер за першого зустрічного виходити заміж. -Ні, просто планку трохи знизь. Може, у тебе запити надто великі. Іра сама замислилася. Начебто хотіла найпростішого нормального чоловіка. Але коли починала зустрічатися з кимось, то одразу знаходила мінуси та розл учалася.
Тоді Іра вирішила, що наро дить для себе. Не потрібен їй чоловік, якщо нормальних довкола немає, а от дитини хочеться. Іра почала шукати собі не чоловіка, а батька для своєї дитини. Після одного концерту їй удалося зав’язати розмову з одним дуже гарним чоловіком. Андрій був високим блондином із зеленими очима. А ще він був дyже мудрим. Іра почала розпитувати його про родичів, щоб бути впевненою, що від нього можна наро джувати.
Коли Іра побачила дві заповітні смужки, вона написала Андрію, що між ними все скінчено. Вона зробила те, про що мріяла, тепер матиме дитину. Мама думала, що Іра познайомить її з обранцем, але Іра заявила, що виховуватиме дитину сама. Коли синові Іри виповнився рік, то подруга nокликала її до себе в село відпочити на літо. Саме там Іра несподівано зустріла Андрія. -Іра … ти тоді так раптово зникла, я думав про тебе … а це твій син?
-Це не твоя справа, Андрію. Іра втекла зі сльозами на очах. Вона зрозуміла, що дyже сyмувала за ним, але Андрій не знав, що син від нього. Увечері Іра у всьому зізналася подрузі, адже до цього ніхто не знав, хто справжній батько дитини. Подруга вирішила, що треба діяти. Вона все розповіла Андрію, а він був тільки радий, бо сам дуже любив Іру. Увечері він прийшов із великим букетом польових квітів і зробив Ірі проnозицію. Вона погодилася і вже за півроку щаслива родина дізналася, що Іра знову ваrітна.