Коли я завагітніла, нам сказали, що у нас будуть близнюки. Звичайно, я вже була в шоці: як поживають ці двоє? Старшому було вже 10 років. Ми хотіли одного, але вийшло двоє. Але ми прийняли це.Скільки разів я приходила в клініку, говорила:«Подивіться,щось може бути не так? Ніби хтось б’ється, рухається.» Лікарі відповідали:«Ні,все в порядку,все в порядку.»Найцікавіше, що це був мій день народження.Ми святкували,прийшли мої батьки,прийшли мої сестри.Вони сіли,поклали,мене, вимили посуд,сказали:«Отдохни».Я відпочивала.
О п’ятій ранку я буже чоловіка і кажу:«Почалося.»Він відвіз мене в лікарню.Після мого дня народження я народжую трьох дітей в подарунок собі.Вони сказали«близнюки»,і два лікаря забрали мене в палати.Прийнято,поїхали.Раптом вони закричали:«Стійте!»Це був крик на всю клініку.Тут же доктор прибіг назад з двома дітьми:вони не знали,що робити.Це був шок.Я бачила їх очі,чесно кажучи.Вони відразу дали мені номер телефону і сказали:Почекай,сама нічого не говори,ти зараз в шоці,ти щонебудь зараз скажеш своєму чоловікові.
Вони диктували, що казати. Я беру трубку і кажу: «Міша, ти на ногах? Якщо ти на ногах, зупинись.» Він відповів: «Ні, я вдома.» Я кажу: «Тоді сідай.» Він сів, я сказала: «Я народила». Він: «Ура! Ну, хто там?». Я кажу: «Два маленьких сина і мила дочка.» Тиша, була така непроглядна тиша, потім, коли він голосно розсміявся, він просто сказав: «Де двоє, там і троє.»отім, коли мені показали, що у мене дійсно двоє синів і дочка, це було, звичайно, невимовне щастя.