У Марії та Остапа був єдиний син, Юрко. Вони були чи не найбаrатшими людьми на селі, ось тільки іноді їхня жа дібність переходила всі немислимі кордони. Жили вони у величезному особняку, але прямо по сусідству стояла похилена хатина матері Остапа. Вони ніколи нікому не доnомагали rрошима. А щодо дітей казали, що одного сина їм вистачить сповна. Коли настав час одружити сина, батьки довго шукали йому наречену. Але Юра вирішив взяти справу до своїх рук, коли познайомився в автобусі зі Світланою.
Вона була студенткою університету – і саме їхала на пари. Світлана була родом із гірського села, була п’ятою за рахунком дитиною у величезній багатодітній родині. Коли вона зрозуміла, що від батьків їй нічого не дістанеться, то вирішила взяти справу до своїх рук. Вона одразу ж сподобалася Юрі: підкорила його своєю щирістю та добротою. Коли настав час знайомити її з батьками – то ті ледь не знеnритомніли. Сказали, що весіллю не бути!
Але Юра не послухався батьків – і зробив Свєті пропозицію. Виходу не було: батькам довелося їхати у гірське село – знайомитись із свастями. Марія весь вечір поводилася дуже зарозуміло, казала, що їй нічого ні від кого не треба, взялася за організацію весілля, яке мало бути шикарним: як ні як – єдиний син. Поки вони жили під одним дахом, то Світлана встигла натерпітися від своєї майбутньої свекрухи з головою.
Якось Марія повернулася додому і виявила, що молоді зібрали речі та поїхали. Марія приїхала додому і нічого не могла зрозуміти. Невістка із сином зібрали свої речі та поїхали. Увечері Свєта сама їй зателефонувала, подякувала за ці кілька днів, що вона дала притулок її у себе в будинку. Але житимуть відтепер вони окремо. Так, жодного весілля не буде. Потім слухавку взяв син і уклав: -Мамо, тепер ви можете жити собі. А до нас у гості ніколи не приходьте.