У дев’ятому класі до нас у клас прийшов новенький, Сашко. Хлопчик, як хлопчик. Нічого особливого. Тому спілкувалася з ним, як і з усіма однокласниками. Після дев’ятого класу я пішла навчатись у технікум. Минуло два роки. На мій День Наро дження мені намагався хтось додзвонитися з незнайомого номера. Я пpоігнорувала дзвінок. За кілька хвилин прийшла смська з привітанням з приводу іменин. Ось не зрозумію чому, але це вітання мене дуже втішило.
Увечері, після навчання, ми з подругою вирішили відзначити моє свято на дискотеці. Там зіткнулися із Сашком. Він вручив мені шоколадку, сказавши при цьому: “Це подарунок на твій День Наро дження!” Після цього щовечора я отримувала на телефон повідомлення – “На добраніч”. А вранці – “Доброго ранку”. Мені це здалося nідозрілим, тому що ми не так близько спілкувалися. Потім у соцмережі ко ментар від нього під моєю фоткою: “У неї найкрасивіші очі у світі”.
Після цього ми почали листуватися. Незабаром він зізнався, що закоханий у мене. З кожним днем я помічала, що все з великим і нетерпінням чекаю на його повідомлення. І ось наше перше побачення. У ніч перед цим я заснути не могла, думала про майбутнє побачення. Ми одружені вже рік. Нашому синові незабаром буде вісім місяців. Батьки (з обох боків) задоволені вибором своїх дітей. Нас вважають гарною парою.
Говорять, що ми дуже добре виглядаємо поруч один з одним. Але ми не лише зовні відповідаємо один одному, а й внутрішньо. У нас із ним спільні цілі. І ми йдемо до них разом, пліч-о-пліч. Ми з Сашком часом замислюємося, чому, будучи знайомі, лише за три роки помітили одне одного? Чому так з нас пожартувала до ля? Хлопці та дівчата, якщо у вас немає пари, уважно огляньтеся навколо, раптом ваше щастя поряд, але ви його не помічаєте. Доля любить жартувати!