У п’ятдесят років я почала відчувати тотальну самотність. Чоловіка мого давно не було у жи вих, а діти виросли, у них тепер свої життя. Тут твоя подруга Катя запропонувала зробити мені роботу в Італії. – Ну ти ж хочеш на старості років ні чого не потребувати? Пе нсії зараз kопійчані, на них не виживеш, а від дітей залежати не надто пpиємно. Робота якраз урізноманітнює твоє життя. Я за межі нашої країни жодного разу не літала, тому пропозиція подруги здалася мені спокусливою.
Вона влаштувала мене на роботу в помічниці до одного чоловіка. Майклу 58 років, нещодавно він втратив дружину, а сам по дому нічого робити не може, тому вирішив найняти мене. Півроку я пропрацювала у нього, у нас були виключно робочі стосунки, а потім я почала помічати його інтерес до мене. Ми стали більше спілкуватися на абстрактні теми, стали ближчими один до одного.
Згодом між нами з’явилися романтичні стосунки. Вже рік ми живемо разом у цивільному шлюбі, але я бо юся розповісти про це дітям. Є почуття, що мене не зрозуміють і звинуватять у егоїзмі. У моєму віці мало хто заводить нові відносини. В якомусь розумінні через це дуже неспокійно, раптом мої діти будуть соромитися мене? Вони головна цінність у моєму житті, мені б цього не хотілося.