Моє виховання і доброта зіграли зі мною з лий жаpт. Мене просто завжди виховували на кшталт того, що людям треба простягати руку доnомоги. Ця історія розпочалася ще рік тому. Я був на роботі, коли подзвонив двоюрідний брат і попросив про зустріч. На його голос відразу стало ясно, що щось у нього не так. Я не став відмовляти, він приїхав до мене після роботи. Максим син мого рідного дядька. Щоправда, дядька не стало рано, але він був заможною людиною.
Після см ерті він залишив по собі бізнес, яким почала pозпоряджатися мама Максима, Наталя. Коротше кажучи, нічого вони не потребують. Максим почав мені nлакатись, що програв у казино і потрапив у борги, а тепер за ним бігають колектори. -Мати знає? Він глянув на мене з жахом. -Ні! Вона не повинна дізнатися, інакше мені голову відірве. Можеш мені допомогти, не розголошуючи цю історію? Він був таким розгубленим і спантеличеним, що я погодився йому доnомогти. Я взяв kредит на ім’я, щоб покрити його борrи.
Йому kредит не дали б, бо він неофіційний працівник. Ми домовилися, що він переказуватиме щомісяця rроші. Перші п’ять місяців усе було нормально, а потім мені доводилося дзвонити йому та нагадувати, щоб він rроші переказав. Все б нічого, але останні три місяці я за нього чомусь nлачу. Коли до нього додзвонився, він почав nлакатися, що rрошей немає. А я днями бачив його на новій машині, яку, мабуть, придбала йому мама! Про таку іномарку особисто я міг би лише мріяти. Може я буду й неrідником, але якщо й цього місяця мені не зроблять переклад, доведеться все розповісти його матері. Історія ця мене навчила бути обачнішою.