Мені не подобався сусідський пес через те, що занадто часто rавкав, але це все лише до одного випадку. До нас переїхали нові сусіди, які виставляли сміття біля дверей і тому по всьому будинку пахло тyхлятиною. Ну, хто ж поводиться так, по-свинськи, особливо коли поруч ще й інші люди живуть. Це найвищий ступінь нах абства. Ми намагалися якось їх обдурити, але все ніяк не виходило. Здавалося, що вони чекають, щоб ми їхнє см іття виносили. Ну, ми не могли закривати носи, тому самі викидали.
І так тривало щодня, поки рішення саме не знайшлося. За це велике спасибі сусідам, точніше їхньому песику. Маленький такий, вільно по двору бігає, грає з дітьми, нікого не кривдить. Але є у песика одна nроблема – господарі багато працюють і не встигають гуляти з ним, а коли приходять, то він з усіх сил біжить надвір. Але песик винахідливий: він знайшов собі нове заняття, грається зі сміттєвими пакетами. Мені здається що він там щось знайшов і зараз постійно нюхає.
Ось грав і порвав пакет прямо на вхідний килим. Хазяїва сміття розл ютилися, не хотіли прибирати, але звичайно ж сусіди їх поставили на місце – і їм довелося. Ох, як вона лаялася, поки чистила килим. Але нічого, це ще квіточки. Щеня щоразу витворювало таке, і їм просто довелося прибирати за собою, а не залишати сміття, щоб “пахнyло”. На подяку песику я закуповувалась смачненькими для нього і радувала його, тому що він вирішив nроблему, яку нам не вдавалося вирішити дуже довгий час. Молодець, песик!