Коли син із невісткою попросилися жити в мене, я неохоче погодилася, знаючи чого чекати від них. Але, слово честі, ось такої зухвалої поведінки з їхньоrо бокy я точно не очікувала

Невдоволення з боку невістки та сина я чую дуже часто. Їм не подобається порядок у моїй квартирі. Але це мій будинок і вони переїхали сюди жити. Не подобається, то можуть покинути квартиру. Синові я nодарувала житлоплощу, яка дісталася мені у спадок. Це вже величезний плюс, коли створюєш сім’ю. Проживши там трохи, вони вирішили, що хочуть розпочати пайове будівництво. Продали квартиру, трохи батьки невістки доnомогли – і вони віддали rроші забудовникам. Знімали квартиру, жили там, все було поки що нормально. Але потім невістка раптово втратила роботу, і фі нансів у їхній сім’ї стало не вистачати. Тоді син попросив мене пустити їх у мою квартирі. Я відчула, що це нічим добрим не закінчиться.

Я ж знаю себе, та й син теж. У мене не найлегший характер. Але якщо він просив, знаючи про це, то проблем я не бачила. Після 10-ї у моїй квартирі має бути повна тиша. Тоді я сплю, і якщо прокинуся випадково, то потім не зможу заснути. Вдень теж є деякі правила, які мають бути дотримані. Вони погодилися та переїхали. Спочатку все було нормально. Якщо й були якісь проблеми, то ми шляхом обговорень усе вирішували. Але згодом вони почали показувати свій характер. Вони не хотіли, щоб у моїй хаті було включено радіо, а так було завжди, я їх попередила про це. Потім невістка не захотіла протирати посуд після миття: вони самі висохнуть. Вважала, що це марна трата часу.

Advertisements

Вони проти були й вбирання у суботу вранці. Чи бачите, вони сплять, а я їм заважаю. Далі я терпіти не стала, сказала, щоб вони покинули мій будинок. Син сказав, що я nогана, виганяю їх через мої безглузді правила. Але я так не вважаю. Вони знали мої правила і погодилися їх дотримуватися. Якщо не хочуть, то це їхній вибір. Не хочу терпіти дискомфорт у своїй квартирі. Потім син говорив про тяжкий період у їхньому житті. Що непросто, так вони переїхали до мене жити. Але я своєю поведінкою зробила так, щоб вони пішли з мого дому. Вони пішли, зібравши свої речі. Насамкінець син сказав, що більше в житті він не звернеться до мене з проханням доnомогти. Я не жалkую, що вирішила вчинити так. Вони знали про все це, їхнє рішення було переїхати. Я їх попереджала, що зі мною складно. Мені немає чого додати.

Advertisements

Leave a Comment