Щоранку Андрій прокидався і, вмиваючись, бачив брудну поличку над раковиною. Просив дружину протерти її, та відмахувалась, мовляв: «Так, пізніше зроблю» — і забувала про це. Так тривало день у день. Щодня Андрій вмивався і бачив цю огидну брудну поличку. «Зовсім дружина від рук відбилася, розпустилася. Щодня прошу по-доброму, а вона нічого не робить.
Так, треба з цим щось зробити! Слово чоловіка-закон!»,- думав тоді Андрій. Вранці він прокинувся раніше за дружину, та ще спала. Увійшов у ванну, а там знову ця бру дна полиця. «Ну, все, це остання крапля!», — сказав він і взявся за губку. Віддер всю поличку і гарно розклав усі предмети. Все блищало як у найкращих рекламних роликах. «От яка краса! Ось тепер я задоволений! Чоловік має вміти приймати рішення!