Мілку недолюблювали всі жінки села. На їхню думку, вона була вітр яною, поганою господаркою, ще й зарозумілою. А ось чоловіки, щоразу, коли зустрічали цю симпатичну, карооку, пишногруду жінку, абсолютно не соромлячись проводжали її роздягаючим поглядом. Мілку не цікавило, що думають про неї. Ні на жінок, ні на чоловіків вона не звертала жодної уваги. Пара прекрасних принців вже »ощасливила» Мілку, залишивши їй на згадку двох діток: 7-річну Наташу та 4-річного Мишка. «Коли ж ти розсудишся?» – питали її сусіди. «Заздриш? Якщо захочу, знову наpоджу!
Лише Віра Степанівна їй не набридала. Вона жила в будинку навпроти і часто залиш алася з дітьми, коли Мілка в сотий раз вирушала до міста – шукати свого нареченого. У бабусі не було родичів, та й особисте життя не склалося, тому вона дуже прив’язалася до дітей. Коли до села приїхала будівельна бригада, Наташа та Мишко через день ночували у бабусі Віри. Справа в тому, що Мілку накрило чергове велике кохання — зі Славіком, одним із будівельників. Так минув місяць.
Славик щасливо поїхав у місто, навіть не попрощавшись із Мілкою. Цілий тиж день жінка ходила сама не своя, довго страждала. Одного ранку Віра почула, що Мишко плаче. Хлопчик довго не заспокоювався, і бабуся вирішила дізнатися, у чому справа. Увійшовши до будинку Мілки, вона побачила скуйовджену Наташу і її ревучого брата. «Що трапилося?» «Мами немає котрий день, а я не вмію варити макарони», — відповіла дівчинка. Віра Степа нівна зрозуміла. Пішли до мене, я напекла пирогів і борщ зварила. Діти слух няно пішли до бабусі. А за кілька тижнів з’явилася Мілка: — Баба Віра, хай дітлахи з тобою побудуть.
Я надішлю rроші. Я знайшла Славку. Він любить мене, але не бажає виховувати нерідних дітей. Ти все одно живеш одна. Віра Степанівна не встигла відповісти, коли Мілка вийшла з дому, залишивши на столі конверт із rрошима. Наташа і Мишко підро стали, хлопець уже пішов до школи. Мілка більше не надсилала rрошей: жили на пенсію, годувалися з городу. Мілка так і не повернулася. За 5 років, що вона прожила зі Славком, жінка так і не стала щасливою. Чоловік періодично піднiмав руку, пив, а коли дізн ався про чергову ваri тність – покинув у лі kарні. Мілка поїхала на Північ у пошуках щастя. І навіть не відві дала рідних дітей. А в житті Наташі та Миші відбулися зміни, яких ніхто не очікував.