Ганні виповнилося сімнадцять років, вона готувалася до іспитів у школі. Мріяла виїхати з маленького міста до Пітера. Вона ходила до репетитора, а також займалася сама вдома. Папа Ані купив їй квартиру в центрі Пітера, щоб ще сильніше з мотивувати дочку добре скласти іспити. Ганна склала іспити на відмінно, а вже у вересні поїхала на навчання. Минув рік, вона за цей час встигла адаптуватися до погодних умов міста, отримала нові друзі, вона була щаслива. Вона потоваришувала з Валерою, Аллою та Вітей. Додому приїжджати на канікули Аня не хотіла, тож вона залишилася у Пітері. Разом із нею жила Алла. Квартира Ані була велика та простора. Алла не хотіла залишатись у гуртожитку, а знімати було дорого. Аня вирішила не залишати подругу у біді та покликала жити до себе. Валера та Вітя були добрими друзями, але тієї пори, як у їхньому житті з’явилася Ганна. Вони вдвох закохалися у неї. Хлопці доглядали Аню, своє серце вона вирішила віддати Валері. Він був добрий, чуйний, привабливий і головне умів її смішити.
Віталій же навпроти був холодним та відчуженим.Віталя прийняв таке рішення з гідністю, він відійшов убік. Валера та Віталя не спілкувалися як раніше. Валера весь свій вільний час приділяв Ані. Відносини Ані та Алли трохи зіпсувалися. Виявляється, Валера давно подобався дівчині, але він віддав перевагу Ані. Через п’ять місяців Віталю та Валеру забрали до армії. Аня дочекалася коханого. Як тільки Валера повернувся з армії, зробив Ані пропозицію, вона відразу ж погодилася. Після літньої сесії вони розписалися. У них все було добре, Аня чекала на дитину. Минуло понад 5 років. Вони виховували прекрасну дочку, Валера працював не шкодуючи себе, він хотів, щоб у його дівчаток все було найкраще. Віталя допомагав другові, вони разом відкрили автомийку. Один день перекреслив все їхнє життя. Валера мав поїхати до сусіднього міста по роботі. Його машина була несправна, він не зміг натиснути на гальма. Врізався в іншу машину та ոօмep на місці. Ганна не могла знайти собі місце.Вона не хотіла жити, тільки дочку її тримала.
Віталій щодня приходив до них, допомагав чимось, міг. Готував їсти, відводив доньку Ані в дитячий садок, він намагався замінити покійного друга. Так тривало два роки. Ганна почала приходити до тями, вона була шалено вдячна Віталію за надану їм допомогу. Віталій набрався сміливості і вирішив зробити пропозицію Ганні. Він запросив її до дорогого ресторану, замовив скрипаля, створив милу та романтичну обстановку. Але Ганна відмовила, вона не могла зрадити чоловіка. Вона й досі любила його і не могла забути. Віталій озвірів, він почав розмахувати руки і ніс якусь марення, яку неможливо було розібрати. Аня намагалася заспокоїти його, він відштовхнув її від себе і крикнув: «Я зіпсував йому гальма! Я зробив все, щоб він не стояв на співу шляху. А він тварюка, навіть пішов з життя мені заважає». Віталій зрозумів, що сказав зайве і спробував втекти, але біля входу на нього чекала поліція. Хтось із персоналу встиг викликати їх. Ганна жила сама з дочкою і більше нікого не підпускала до себе. Вона довгий час не могла оговтатися від того, що сталося.