Не сказати, що у мене були колись нормальні стосунки з невісткою Катею. Я завжди бажала кращої жінки для сина. Він чоловік дорослий, це йому жити з Катею під одним дахом. Весілля не грали, тільки скромно розписалися і посиділи в ресторані. На щастя, син сказав, що вони не будуть жити зі мною в одній квартирі. — Ми хочемо назбирати на власну квартиру, а поки будемо жити в гуртожитку. Але з того дня минуло вже багато років. Здається, вони забули про свою мету: то куплять новий ноутбук, то полетять з друзями в Єгипет. Ситуацію змінило народження внучки Юлії. Я намагалася доnомогти, приходила в гості, гуляла з малюком, але щодо фінан сів нічого не говорила.
Якось раз подзвонив мені син: — Мамо, тут така справа. У нас грошей ледь вистачає на комунальні послуги та оренду. Подумали, що краще буде, якщо ми до тебе переїдемо. Це на кілька місяців, обіцяю. Я не змогла відмовити синові. Вже наступного дня він з Катею переносив речі. Я живу у великій 3-кімнатній квартирі, місця всім вистачило. Знала я тоді, що у Каті непростий характер. Але сподівалася, що вона прокинеться, адже живе у мене. Хоча б-елементарна повага і вдячність. Але невістка думала інакше — що я її рабиня і повинна виконувати всі обов’язки. Крім прибирання і готування, я ще повинна була сидіти з онукою. І на все у неї була одна відмовка-няньчилася вона з дитиною.
Але ні вечерю не приготує, ні іграшки не прибере. Якось вранці мене розбудила сварка подружжя. Я зайшла в кімнату, щоб зробити каву. — У тебе взагалі не можна? Ну тоді будемо на нашій квартирі. Тут є диван, можна залишитися на ночівлю. Добре, домовилися, я тобі ще потім подзвоню… — Про що це ти так приємно щебетала? — Обговорювала плани на Новий рік з подругою. До речі, ми будемо тут святкувати. Вона не місцева, приїде з хлопцем і залишиться у нас на ночівлю. — А ти хоча б мене запитала?— Навіщо? Ви побудите у себе в кімнаті з Юлею, а ми потім підемо гуляти. Я хочу відпочити з друзями. Чесно кажучи, я з останніх сил стримувалася, щоб не вирвати їй волосся. Спокійно видихнула, розвернулася і пішла в свою кімнату.
Треба це питання обговорити з сином, тому що з невісткою немає сенсу говорити. — Мамо, ну що ти знову все перебільшуєш? Я сам запропонував Каті, щоб друзі у нас зупинилися. Це ж Новий рік, свято! Після такого «виправдання» я остаточно переконалася – ні у сина, ні у невістки немає совісті. — Знаєш, сину, ти вже дорослий чоловік і повинен все розуміти. Я знала, що у вас проблеми з rрошима, тому пустила в квартиру. Але це не означає, що ти можеш запрошувати незнайомих мені людей, не порадившись зі мною. Я не прислуга. Словом, чаша терпіння вже переповнена давно; і цей вчинок був останньою краплею. Будь ласка, збирай всі речі і щоб до кінця дня ні тебе, ні Каті не було. Від люті він аж почервонів. Швидко зібрав речі, викликав таксі, і вони поїхали. Знаю від знайомих, що вони живуть у батьків невістки…