Нарешті родина Лебедєвих їде назад додому. Кожен серпень сестра Наташі приїжджає до неї на море всією сім’єю. І тут починається важке життя. Чоловік Наташі – Антон завжди вмовляє дружину відмовити сестрі, але не виходило. -Ви ж будинок на морі купили, ми до вас на новосілля приїдемо у серпні -Ні ні. Жанно, цього року не вийде. Ми ще ремонт не закінчили -От ми вам якраз допоможемо Спочатку Антон був щасливий. Додаткові руки у роботі не завадять. Але тут же пошкодував, щойно приїхала родина Жанни. Чоловік Жанни був військовим: -Ремонт робити я не вмію, але командувати процесом допоможу. Ось трохи криво пофарбували, тут дошку не так поклали, тут фарба з фоном не збігається. Наталці на кухні стало вдвічі важче. Сестра на правах гості принципово не допомагала. Діти постійно кричали, робили що хотіли і не реагували на зауваження.Під кінець Жанна любила говорити фразу «Чекаємо вас у гості до нас на північ», прекрасно розумія, що жителі півдня на північ не поїдуть. І повторювалося так рік у рік.
Наташа з Антоном самі не встигали відпочити влітку, як доводилося обслуговувати сім’ю сестри, як у готелі. Тоді чоловік і дружина вирішили все-таки приїхати до Жанни на північ, і показати як це гостювати без попередження. -Як це квитки купили? Наталя, ми не очікували, давай хоча б квартиру вам винаймемо. -Навіщо квартиру? У вас квартира трикімнатна. Ось усі разом і житимемо, як велика родина. Той тиждень пройшов і справді жахливо. Жанна зовсім не встигала готувати. Все падало з рук, кипіло, підгоряло. Але Наташа із принципу не допомагала сестрі, на правах гості. Діти шуміли, дражнили двоюрідних брата та сестру. Ніхто не робив їм зауважень, доки прийшли сусіди. Але це не зупинило дітей. Напередодні Наташа з Антоном сказали, що діти можуть робити все, що забажають, от вони й відривалися, як могли.
Після важкого тижня, коли Наталка з сім’єю зібралася додому, Жанна сказала: -Чесно кажучи, ми дуже втомилися. Наступного разу попереджайте, а краще без запрошення не приїжджайте. -А що ж нам сказати, коли ви щоліта на цілий місяць приїжджаєте? -Але ми ж допомагаємо продукти купувати, ми ж на море їдемо -Їдете на море, щоб відпочити, а ось нам жодного відпочинку. Справа не в продуктах та грошах, а в пристойності та вихованні дітей, насамперед. І так сестри посварилися. Цю картину тихо спостерігали діти в машині та чоловіки. Ніхто з них не переривав Наташу та Жанну. Всім не терпілося дізнатися, до чого ж прийдуть сестри. І висновок було зроблено. -Надалі, без будь-якого запрошення не їздимо ні ми до вас, ні ви до нас. Навіть якщо свято. Навіть якщо треба. Вирішили-зробили. Краще бути на безпечній відстані, ніж постійно набридати всім і псувати родинні стосунки.