Сніданок, робота, вечеря, спати і так щодня. Фаїна мріяла змінити своє життя. Вона не була старою, а навіть навпаки. Дочка поїхала на навч ання до Москви, а чоловік заrинув, коли вона була ваrітною. Після чоловіка в неї ніколи не було іншого чоловіка. Якось Фаїна йшла з магазину, вона купила нову люстру. Гроաей на таксі витрачати не хотілося, тому Фаїна йшла пішки, тримаючи в руках велику коробку. -Жінка, вам допомогти? — Запитав чоловіка. Фаїна глянула на чоловіка і раптом відчула, як ноги підкошуються.
Він їй сподобався. -Та я сама. Не важко. — засоро милася Фаїна. Чоловік одним рухом руки схопив коробку з рук Фаїни та поніс її. Дорогою виявилося, що у Фаїни та Андрія багато спільного. Вони читали одні й самі книги, дивилися однакові фільми. Коли вони дійшли до буди нку Фаїни, вона покликала чоловіка на знак подяки на чай. -Який смачний торт, пальчики оближеш. – похвалив Андрій. -А Ви можете мені люстру повісити? -Запитала Фаїна. -Можу, але завтра. Другого дня Андрій прийшов до Фаїни, щоб повісити люстру. Андрій довго не міг упоратися. Коли він нарешті повісив люстру, то на нього чекала смачна вечеря. Чоловік дуже сподобався Фаїні, вона хотіла, щоб він залишився в неї.
-Ви прекрасна господиня. – сказав Андрій. Фаїна різко встала, підійшла до Андрія і поцілувала його. Цієї ночі Андрій залишився в неї. Вранці чоловік, схиливши голову, одягався. Було видно, що чоловікові соро мно. -Снідати не будеш? Я б оладки приготувала б, — сказала Фаїна. Чоловік відмо вився. Зіб равшись, він попрощався і вийшов із квартири. Фаїна зауважила, що Андрій залишив шарф. Вона відчинила двері, щоб покликати його та повернути йому річ. -Так, дорога, я вже скоро приїду зі зміни. — Сказав Андрій по телефону. Фаїна зрозуміла, що чоловік говорить із дружиною. Вона сподівалася на щасливе життя з чоловіком, а він не лише дружину обма нював, а й її.