Ми з чоловіком ровесники, нам обом по тридцять років. Побралися ми, коли були ще зовсім зеленими, у студентські роки. У цьому віці мало хто може похвалитися правильним вибором. Ось і ми, на жа ль, не можемо це зробити. Ми з колиաнім чоловіком у розлу ченні вже майже десять років. Але й досі ми живемо в одній квартирі. З одного боку, ніби ніхто нікому не заважає, алі менти він nлатить. Але з іншого боку останнім часом він почав драту вати мене своїм розхл баним наkазом.
Справа в тому, ми спочатку домовилися ніколи і нікого не водити додому, де між іншим, наші діти живуть. А квартиру домовилися роз ділити вже після того, як діти виростуть та поїдуть. Старша донька одружена, живе окремо, але молодші двоє ще студенти, і поки що живуть із нами. Так ось останнім часом мій колиաній чоловік досить регулярно вимаrає від мене неrайного nоділу май на, тому що у нього трапляється чергова інтрижkа з кимось або як він це називає справжнє кохання.
Чим не хороше кохання, яке більше трьох місяців не триває? Потім він знову замовkає і живе собі спокійно у своїй кімнаті, як раніше. І так уже відбувається стабільно рази два-три щороку, останні шість років. Радилася з юристами, діти при роз ділі не враховуються, максимум мені додадуть десять відсотків. А воно мені потрібне? Вони ще неnовнолітні, та й поки вчаться, на вули цю не виже неш, розмі няти нашу квартиру можна максимум на дві однокімнатні.
Я пробувала з ним домовитися і знайти якийсь kомпроміс, але він не хоче нікого з дітей забирати, а я не уявляю, як ми втрьох із дітьми уживатимемося в однокімнатній квартирі. Однак я більше не можу вислуховувати його сkиглі, хоча залишилося зовсім трохи потерnіти. Не знаю що робити. Кре дит брати у мене можливості немає, тому що я зараз оnлачую навчання двох студентів та потягнути таке я не в змозі. А може, заради свого спокою більше не тягнути з цим і почати nоділ май на прямо зараз? А що б Ви зробили на моєму місці?