Зустрілися в селищі старі друзі Михайло та Єгор. -Міша, здорово, скільки років скільки зим. А ти щось пocтарів. Якими долями до села приїхав? -До тещі приїхали з дружиною, давно не бачилися. -А приходьте ввечері з дружиною до нас на шашлики, ось моя адреса, новий будинок собі відбудував. Щасливий Михайло прийшов додому та розповів про зустріч дружині. — Одним словом, Єгор нас до себе в гості запросив сьогодні, тож збирайся швидше. -Цей той самий Єгор, який у студентські роки в тебе дівчину відбив, і ти довго мучився… а тепер вона його дружина. -Ну, Іро, якщо ти не хочеш, ми не поїдемо. Тим більше, це було 15 років тому, про що мова. -Ні, ми поїдемо.
Я хочу на неї подивитись. А поки їдемо, ти мені докладніше всю історію розкажи. -Та нічого розповідати. Люба була першою красунею в універі, всі в неї закохалися, та я з усіма. Була якась вечірка в однокурсника вдома, і тут Єгор п’яний підходить до Люби і каже, що якщо вона за нього не вийде, то він із вікна зicтрибне. Всі навкруги засміялися, а він реально підбіг до вікна. Ми ледве встигли зупинити його. Ну, потім Люба підійшла і сказала, що вона згодна. Потім вони справді щасливі разом стали. -От так друг у тебе дівчину відбив. -Іра, Та перестань. Стільки років минуло, ну сама поміркуй, хто в університеті по молодості не закохується? Коли вони приїхали, то в ніс одразу вдарив смачний запах шашлику.
Веселий Єгор зустрів своїх гостей, посадив за стіл у альтанці, і тут вона прийшла. Та сама дружина Єгора. -Приємно познайомиться, мене звуть Наталка … Мишко з Ірою не очікували побачити перед собою 20-ти річну дівчину, милою на личко, з гарною фігурою. Мишко запитливо глянув на Єгора, а той захитав головою від гордості. Посередині бенкету стало помітно, що молода дружина Єгора любить гарненько випити. Вона спустошувала один келих за іншим. А коли зовсім напилася, то Єгор забрав її спати. А як повернувся, то почалися розпитування: -Єгоре, це хто взагалі? Яка Наталя? Де Люба? -Та ти розумієш … зpaдив я їй з Наташкою. По дурості зpaдив, вона мене не вибачила і пішла. А що мені лишалося робити? Дружини вдома немає, тут і Наташа приїхала до мене. Так і лишилася. Але Любу вже не повернути, вона горда.