Лариса завжди любила збирати сім’ю за одним столом. Вона вважала, що сімейні вечері зміцнюють сімейні зв’язки та наповнюють будинок теплом. Нещодавно вона вирішила влаштувати подібну вечерю, приготувавши безліч смакот: ароматне м’ясо, запечені овочі, домашній пиріг. Все було готове до приходу родичів. Коли всі зібралися за столом, атмосфера була радісною та теплою. Розмови, сміх, келихи дзвеніли. Але раптово настрій змінився. Золовка Лариси, Ірина, почала робити недоречні зауваження про їжу. “Ларисо, ти, напевно, пересолила суп,” – несподівано заявила Ірина, морщачись від невдоволення. Лариса спробувала посміхнутися через силу.
“Можливо, трохи. Я постараюся виправитися наступного разу,” – відповіла вона, намагаючись не звертати уваги на шпильку. Але Ірина не зупинилася. Протягом вечора вона продовжувала критикувати кожну страву, ніби знаходячи у кожній якийсь недолік. Лариса намагалася не показувати свого розчарування, але до кінця вечора сльози вже стояли у її очах. Після вечері, коли гості розійшлися, чоловік Лариси, Андрій, помітив її засмучений стан. “Що трапилося, люба?” – Запитав він, обіймаючи її. “Я намагалася, щоб усім сподобалося, але Ірина …
Вона так грубо говорила про мої страви,” – насилу вимовляла Лариса крізь сльози. Андрій серйозно глянув на неї. “Не хвилюйся, я поговорю з нею. Ти чудово готуєш, і я впевнений, що всі інші це цінують.” Наступного дня Андрій подзвонив сестрі і серйозно поговорив із нею, пояснивши, як її слова вплинули на Ларису. Ірина усвідомила свою помилку і пізніше вибачилася перед Ларисою. Цей інцидент навчив усю сім’ю важливому уроку: слова можуть поранити, і важливо бути добрішими та уважнішими до почуттів інших. Лариса вибачила Ірину, і сімейні вечері продовжилися, але тепер у більш теплій та поважній атмосфері.