Наталя старанно працювала на кухні. Повернення чоловіка було не за горами, і вона знала, що він буде голодним. Потрібно було приготувати ситну вечерю: соковита курка, запечена з часником, стояла в духовці, борщ булькав на плиті, а в холодильнику стояла охолоджена пляшка білого вина. Наталя дуже дорожила своїм чоловіком. Він був доброю і люблячою людиною, і вона із задоволенням готувала йому смачні страви. Вона була талановитим кухарем, уміла готувати все – від жаркого до випічки, але аромат її борщу був незрівнянний. У п’ятдесят років Наталя вийшла на пенсію. Останнім часом її мучила постійна слабкість, і вона вирішила зосередитися на домі та сім’ї. Їхній син був щасливий у шлюбі, жив у іншому місті і часто відвідував свою родину. Наталя та її чоловік, Ігор, насолоджувалися спокійним спільним життям. Ігор давно захоплювався рибалкою та збиранням грибів, часто присвячуючи цим захопленням цілі вихідні.
Наталію це не бентежило, вона вважала, що чоловікові важливо проводити вільний час з користю, за улюбленою справою, проте, вийшовши на пенсію, Наталя почала мріяти про те, щоб Ігор частіше залишався вдома. Якось восени, яка славилася грибним достатком, Ігор вирушив на збирання грибів. Повернувся він пізніше, ніж очікувалося, і похвалився своїм величезним багажем. Наталя втомилася, але, побачивши величезну кількість грибів, зрозуміла, що на неї чекає довга ніч на кухні. Після ситної вечері та прибирання Наталя прокинулася з почуттям слабкості. Незважаючи на це, вона вирішила приготувати грибну страву для себе того дня. Після цього жінка відчула запаморочення і, зібравши останні сили, набрала номер сусідки та її чоловіка, щоб покликати на допомогу.
Отямилася Наталя вже в лікарні – слабка, але жива. За два тижні Наталю виписали з лікарні. До неї прийшла сусідка, яка розповіла про те, як Наталя отруїлася грибами і як дивно поводився її чоловік у цей час. Наталя відмахнулася від підозр сусідки, але в її душі зародилося зерно сумніву. Коли Ігор повернувся додому пізно і похмурий, Наталя спробувала підбадьорити чоловіка. Однак його холодний погляд і його дивовижне визнання в тому, що він має коханку, зруйнували її світ. Ігор зібрав свої речі та поїхав, залишивши Наталю з розбитим серцем, але готову розпочати нове життя без чоловіка-зрадника та нескінченних домашніх зобов’язань. Даремно вона всю себе дарувала чоловікові… ох, дарма!