Віра та Андрій зустрічалися вже шість років. Вона мріяла про весілля, але Андрій, здавалося, не поспішав робити їй пропозицію. Віра відчувала, що між ними витає якась невидима стіна, але не могла зрозуміти, в чому річ. Якось увечері, сидячи у затишному кафе, Віра вирішила безпосередньо запитати його: “Андрію, ми разом уже стільки часу… Ти не думав про весілля?” Андрій виглядав зніяковілим. “Віра, ти ж знаєш, що я люблю тебе, але в мене є причини, через які я ще не зробив тобі пропозицію”, – почав він невпевнено.
“Які причини?” – Наполягала Віра, відчуваючи, як її серце стискається від занепокоєння. Андрій зітхнув. “Моя сім’я… Вони не прийняли тебе. Вони вважають, що ти не підходиш мені.” Віра відчула, як у її очах збираються сльози. “Ти що, завжди слухатимеш їхню думку? Адже ми любимо один одного!” “Я знаю, Віра, і це робить ситуацію ще складнішою. Я намагався переконати їх, але вони наполягають на своєму,” – Андрій здавався таким же засмученим. “Так що ж ти збираєшся робити? Ти ж не можеш вічно жити за їхнім статутом,” – рішуче сказала Віра.
“Я люблю тебе, Віро, і готовий боротися за нас”, – відповів Андрій, беручи її за руки. З того дня вони почали відверто обговорювати свої стосунки та проблеми, які стояли перед ними. Андрій вирішив більше не піддаватися тиску сім’ї і таки зробив Вірі пропозицію. Вона, незважаючи на все, сказала “так”. Вони зрозуміли, що у коханні важливі їхні почуття та вибір, а не думка оточуючих. У їхній історії було багато перешкод, але вони були готові подолати їх разом, створюючи свою щасливу родину.