30-річні Таня та Андрій постійно сперечалися через приготування їжі. Андрій, людина з чудовим апетитом, міг за один присід з’їсти цілу сковороду котлет. А Таня, яка звикла до скромнішого підходу до їжі за той час, що жила з матір’ю, знаходила звички Андрія в їжі приголомшливими і навіть подумувала про розлучення через це. Андрій виріс у сім’ї, де пишні обіди були нормою. Мати готувала у великих кількостях для своєї сім’ї з трьох чоловіків, часто використовуючи тази, щоб вмістити достатню кількість їжі.
Їхній холодильник і морозильна камера завжди були заповнені, а нічні перекушування були звичайною справою. Таня намагалася пристосуватися, готуючи рясні страви, але Андрій завжди хотів більшого, наполягаючи на тому, що заробляє достатньо, щоби не економити на продуктах. Це призводило до частих суперечок : Таня відчувала, що її зусилля не цінуються, а Андрій вважав її кулінарію недостатньою. Зрештою, Андрій почав замовляти їжу або наймати кухаря, щоб той готував страви на його смак, виділяючи для своїх продуктів окрему полицю в холодильнику.
Їхнє фінансове становище стало напруженим після народження дитини. Таня, перебуваючи у декретній відпустці, справлялася з домашніми витратами та потребами їхньої доньки, отримуючи фіксовану щомісячну допомогу від Андрія, який залишав більшу частину свого заробітку собі. Таке розташування змусило подруг Тані засумніватися в природі їхніх стосунків, оскільки жінка тепер харчувалася менше, тоді як Андрій задовольняв свої потреби окремо та рясно. Вся ця ситуація примусила вже й Таню замислитися: чи справді все це можна вважати нормальним сімейним життям?