Якось Олена вирішила продати свій будинок – і зробила це за хорошу ціну. Жити одній у великому будинку було стомлююче, та й дочка давно вмовляла її переїхати до них у місто. Дивним чином, за порадою подруги Вірочки, вона знайшла у продажу квартиру недалеко від будинку дочки за напрочуд низькою ціною. Залишки, отримані від продажу будинку гроші Олена планувала покласти в банк і жити на відсотки з огляду на те, що пенсія у неї мізерна. Крім того, вона мріяла відпочити на морі зі своєю подругою Вірою. Після смерті чоловіка вона вже кілька років не могла подорожувати. Ще одним пунктом у її списку бажань була посудомийна машина, яку вона теж давно мріяла придбати.
Однак її плани не зустріли ентузіазму у її дочці Ірі , яка чекала від матері фінансової допомоги на нову машину, яку вони із чоловіком Ігорем планували придбати. Іра не могла зрозуміти новонабуту фінансову незалежність матері і хотіла, щоб Олена фінансово підтримала її бажання. Однак Олена вважала, що її 40-річна донька давно вже має навчитися бути самостійною. Іра стверджувала, що, як батьки, Олена та її покійний чоловік мали допомагати своїм дітям у фінансовому плані. У відповідь Олена заявила, що вони вже забезпечили її освітою, заміжжям і весіллям, і Ірі пора самій подбати про себе. Ця розмова залишила на серці у Олени гіркий осад.
Незабаром вона переїхала до нової квартири і навіть почала відвідувати танцювальні класи. Їй дуже подобалася дружня атмосфера та вчитель танців, що нагадував їй покійного чоловіка. Коли її дочка продовжувала таїти образу, онук Олени, Олег, підтримував і розумів її, навіть пропонував допомогу, коли це було необхідно. Олена освоїлася у новому житті, і їй подобалися зміни. Вона була задоволена та спокійна. Навіть несподіваний візит Іри, яка дізналася, що Олена планує знову вийти заміж за чоловіка на ім’я Павло, не похитнув її. Невіра і несхвалення Іри ніколи не збентежили Олену, адже вона здобула щастя, і вже нікому нічого не винна.