У перші дні нашого шлюбу батьки мого чоловіка, які насправді чудові люди, щедро допомагали нам. Одразу після нашого весілля вони запросили нас з Тарасом жити з ними в їхньому просторому особняку. Перспектива була захоплюючою, оскільки моїм попереднім будинком була скромна однокімнатна квартира, а це була та розкіш, про яку я мріяла з дитинства. Утримання такої чудової резиденції було непростим завданням, але моя свекруха завжди була поруч, щоб простягнути мені руку допомоги. Через два роки вони вирішили подарувати нам цей особняк та переїхати до будинку на березі моря. Саме тоді я впритул і сама зайнялася проблемами управління великим маєтком.
Для родичів та друзів я жила як у казці: величне двоповерхове житло, велика територія, фруктовий сад та приватний басейн – здавалося б, ідеальне місце для щоденних пікніків та барбекю. І все ж вони упускали з уваги величезні зусилля, необхідні для підтримки такої пишноти. Спочатку я теж була зачарована цим місцем, але невдовзі усвідомила реальність того, що відбувається. Звичайне прибирання займало кілька днів, тоді як ретельне могло розтягнутися на ще довше, крім таких завдань, як миття вікон. Регулярне протирання пилу, пилосос та миття підлоги залишали мене зовсім виснаженою. А ще треба було готувати вечерю та допомагати чоловікові в саду. Моє життя перетворилося на нескінченний цикл ведення домашнього господарства.
Думка про те, що в нашому житті з’явиться дитина, була приголомшливою з огляду на мій і без того щільний графік. Тарас, зайнятий своєю роботою, зробив свій внесок, наскільки міг, зосередившись на фінансовому забезпеченні нашої родини. Одного разу я запропонувала найняти прислугу, яку ми запросто могли собі дозволити, але Тарас висловилася категорично проти, переконаний, що якщо його мати впоралася без сторонньої допомоги, то і я повинна. Зараз я перебуваю на роздоріжжі, сумуючи за простотою свого колишнього квартирного життя. Тарас не чує моїх прохань про переїзд. Незважаючи на те, що все інше в нашому шлюбі є прийнятним, я ловлю себе на одній думці: чи є розлучення в такому разі правильним рішенням?