Щовечора Ірина чекала на новий день, але кожен ранок здавався їй повторюваним циклом. Вона прокидалася по будильнику, вигулювала свою вперту таксу Діксі і готувала сніданок , зазвичай млинці, для своєї сім’ї. Її дорога на роботу була нудною, наповненою похмурими обличчями і звичною балаканиною з колегами, які приєднувалися до неї дорогою.
Одноманітність роботи, передбачувані перерви на обід та рутинні походи за продуктами не давали Ірині спокою. Дівчина відчайдушно потребувала змін. Одного дня все змінилося. Діксі отримала травму, знадобилася несподівана поїздка до ветеринара. Звичний мікроавтобус Ірини зламався і їй довелося йти пішки під дощем.
Найгірше було те, що її звільнили. Однак це було не все; на додачу до всього подруга заявила, що бачила її чоловіка з іншою жінкою. За один день одноманітне життя Ірини перекинулося, нагадавши їй, що треба цінувати те, що є, адже зміни можуть настати несподівано і не завжди на краще.