Зараз ми з чоловіком проживаємо в будинку, який нам на весілля подарували батьки. А нещодавно я почула, як чоловік у грубій формі відмовив своїй матері, коли та вкотре попросила гроші. Не варто думати, що мій чоловік – поганий син чи скнара. Скільки я знаю свою свекруху, вона завжди була дуже похмурою, на все постійно скаржилася, ніколи не виконувала прохання інших, навіть найрідніших людей. Вона часто гостювала у нас після весілля лише заради того, щоб засуджувати всі мої дії, від ремонту до приготування їжі. Все своє життя вона пропрацювала бухгалтером, але потім її звільнили.
У такому віці вона більше не змогла знайти роботу, тож чоловік погодився виплачувати їй щомісяця кругленьку суму. Коли у мене закінчилася декретна відпустка для догляду за донькою, я вийшла на роботу, а свекруха погодилася сидіти з онукою, поки ми відсутні. Приблизно в той же період свекруха почала зустрічатися з чоловіком – старшим за неї та безробітним. Якось, після того, як чоловік уже пішов на роботу, я одяглася і чекала, поки прийде свекруха, щоби теж вийти.
Я вже спізнювалася, а її все не було. Я дзвонила їй, але вона не відповідала. Через півгодини чоловікові зателефонував той самий кавалер, і повідомив, що його кохана не зобов’язана і не доглядатиме за нашою дитиною, адже вона своє вже зробила: виростила сина. Того дня мені довелося залишити дочку у сусідки. Цілий місяць від свекрухи не надходило жодних звісток. Але ось вона зателефонувала чоловікові і в лоб запитала: “Де гроші?” Саме тоді чоловік заявив, що більше жодних грошей вона від нього не отримає. Було жорсткувато, адже вона вже у віці, але з огляду на те, як вона покинула рідну онучку – це цілком заслужено.