Фірмовою стравою Наталки були тонкі млинці – «бестселер» гуртожитку. У багатьох студентів вони виходили насилу, але вона відточила цю майстерність ще в шостому класі, завдяки шкільному конкурсу та маминим настановам. У гуртожитку складно було знайти смачну їжу, тож Наталка часто пекла млинці з різними начинками. Так виникла традиція недільних млинців.
Під час одного з таких сніданків до кімнати зайшов популярний хлопець Сергій, залучений ароматом млинців. Він похвалив млинці, і вони з Наталкою почали спілкуватися. Попри свою легковажну репутацію, Сергій виявився розумним хлопцем, начитаною людиною, якій доводилося вирішувати не лише питання, пов’язані з навчанням, а й особисті проблеми, у тому числі утримувати свою велику родину. Якось Сергій зробив Наталці пропозицію, вручивши букет квітів. Наталка просто не мала шансів відмовитися, адже вони по вуха були закохані один в одного.
Через десять років вони були щасливими у шлюбі, і у них народився син Андрійко. Сергій завжди був позитивним, з гумором ставився до труднощів, часто змушуюючи Наталку сміятися, навіть коли тій навіть дихати від втоми не хотілося. Їхня історія кохання почалася з млинців, про які Сергій із гумором згадав на весіллі. Виконавши обіцянку, дану собі ж, він навчився пекти ці фірмові млинці, і тепер їхній син обожнює млинці, приготовлені батьком.