Вісім років тому я вийшла заміж за Руслана, який молодший за мене на п’ять років. Нині у нас двоє дітей. З його мамою, Ольгою Михайлівною, у мене з самого початку були натягнуті стосунки через нашу різницю у віці. Однак у міру того, як наші з чоловіком стосунки ставали все серйознішими, вона поступово змирилася з вибором сина. Після весілля ми з Русланом жили у моєму просторому сімейному будинку за містом, який дістався мені після переїзду сім’ї за кордон. Глибокий зв’язок Руслана з матір’ю був очевидним.
Щоб налагодити стосунки з Ольгою Михайлівною, я часто запрошувала її у гості та навіть включала до нашого сімейного відпочинку. Дивно, але ми так добре ладнали, що сторонні люди приймали її за мою матір. Коли мені настав час виходити на роботу після декретної відпустки, Ольга Михайлівна добровільно запропонувала доглядати наших дітей. Я була їй дуже вдячна, адже бабуся і дідусь часто перевершують за своєю турботою вихователів дитячого садка. Все було ідеально, проте останнім часом наші стосунки погіршились.
Можу навести приклад: у вихідні я готувала багато їжі, щоб зменшити її навантаження. Але, повернувшись, я заставала її за приготуванням; свекруха критикувала мої страви, називаючи їх неїстівними, хоча раніше вони їй подобалися. Крім того, вона зробила перестановку в нашому будинку і розпускала про мене негативні чутки, представляючи мене недбалою дружиною та матір’ю. Незважаючи на весь цей бруд я не стала сваритися зі свекрухою. Я вдячна їй за допомогу з дітьми, але водночас постійна неповага у власному будинку мене засмучує.