Коли дочка моєї сестри Надії повідомила матері про майбутній візит родичів її майбутнього чоловіка для передвесільної зустрічі – Надія була в сказі. Маючи на підготовку лише три дні, вона була приголомшена тим, що відбувається. Її чоловік Семен нічим не міг допомогти, вважаючи за краще замість цього повалятися на дивані. У своєму розпачі вона звернулася до мого чоловіка та до мене. Поки Надія боролася за їхнє скромне життя, її дочці вдалося знайти нареченого із заможної родини.
Тому й бажання справити враження було величезним. Отже, протягом трьох днів поспіль ми з чоловіком допомагали Надії упорядковувати її будинок, починаючи з косметичного ремонту і закінчуючи приготуванням їжі. Мій чоловік, справжній кулінарний майстер, приготував із цієї нагоди кілька своїх фірмових страв. Вечеря пройшла без сучка та задирки. Гості були так вражені частуванням, особливо стравами, приготованими моїм чоловіком, що захотіли дізнатися про рецепти.
Більше того, дізнавшись, що один із родичів дружини мав спільні ділові інтереси з моїм чоловіком, вони обговорили потенційну співпрацю. Вечір був сповнений духом товариства та взаємного захоплення. Проте наступного дня, замість подяки, Надія увірвалася до нашої оселі, звинувативши нас у тому, що ми затьмарюємо її та її сім’ю. Вона відчувала, що ми присвоїли собі цей захід і витягли звідти всі вигоди. Ми з чоловіком були захоплені зненацька: після кількох днів невтомної допомоги сестрі – це була остання реакція, на яку ми очікували.