Якось Настя познайомилася з Віктором, який, здавалося, втілював її ідеал чоловіка. Він був високим, симпатичним, елегантно одягався, був ввічливий. Він мав процвітаючий бізнес, і він виявляв до неї щирий інтерес, домагаючись її протягом двох місяців. Якось колега Насті, Ірина, яка була порівняно недавно в їхньому робочому колективі, запросила її на день народження. Незважаючи на їх суто професійні стосунки, Настя почувала себе зобов’язаною прийняти запрошення. Вона вирішила взяти із собою на вечірку Віктора.
Під час вечірки Віктор був харизматичним, спілкувався з гостями та доглядав Настю. Однак увагу Насті привернув брат Ірини, Андрій, який також був на вечірці. Андрій був чудовим танцюристом і під час повільного танцю Настя захопилася ним. Наступного ранку після вечірки Настя була збуджена дзвінком у двері і виявила букет троянд із запискою від Андрія, в якій він висловлював своє захоплення нею. Андрій стояв біля дверей її квартири та посміхався своєю чарівною усмішкою. Настя запросила його випити кави. Андрій лише запитав її, чи може він іноді дзвонити та бачитися з нею? Незважаючи на серйозні стосунки з Віктором, вона стала з нетерпінням чекати на дзвінки Андрія. Він не був чоловіком її мрії, але її непереборно тягнуло до нього. У результаті
Настя погодилася піти на побачення з Андрієм, зрозумівши, що відчуває щодо нього почуття. Того ж вечора вона повідомила Віктора про своє нове кохання, поклавши край їхнім стосункам. Віктор був приголомшений, не розуміючи, як вона могла віддати перевагу Андрію. Настя, однак, не знайшла за потрібне виправдовувати свій вибір і перервала розмову. У своєму рішенні вибрати кохання, а не стабільність, Настя знайшла своє справжнє щастя. За рік вони з Андрієм одружилися, і в них народилася дочка Оля. Вони жили у задоволенні, часто згадуючи свою першу зустріч, коли Настя спочатку вважала Андрія нічим не примітним. Але ж тоді вона ще не знала, що він стане коханням всього її життя.