Галина чекала, що син зустріне її на вокзалі, та його ніде не було. Не втрачаючи надії, вона вирішила сама дістатись його будинку. Після прибуття її зустріли онуки, а потім з ванної кімнати з’явилася невістка Віка з синцем на щоці. Виявивши, що синець не від зубного болю, як стверджувала Віка, Галина вимагає негайно повідомити, де її син Юрко. Незабаром вона зрозуміла, що він перебуває у спальні, відколи повернувся пізно ввечері після пиятики з колегами. В люті Галина увірвалася до спальні, де лежав Юрко.
Вона силою розбудила його і запитала про травму, яку він завдав Віці. На її жах, Юрко виправдовував свій вчинок як спосіб змусити дружину замовкнути. Галина, вражена поведінкою сина, негайно вжила заходів. Вона зажадала, щоб Юрко зібрав свої речі та залишив квартиру. Юрко неохоче підкорився, залишивши по собі стривожену Віку. Намагаючись повернути нормальне життя, Галина провела залишок вихідних у радісних розвагах із невісткою та онуками. Вони відвідали парк атракціонів, сходили до церкви, скуштували домашню їжу.
Наступного вечора Віка зізналася Галині, що Юра дуже змінився після того, як почав працювати з колегою на ім’я Віктор. Галина порадила Віці цінувати себе та поділилася власним досвідом припинення жорстоких стосунків. На їхній подив, Юрій, що розкаявся, постукав у їхні двері в неділю ввечері, промоклий від дощу. Він вибачився за свою поведінку та запевнив, що припинив дружбу з Віктором. Задоволена тим, що Юра засвоїв урок, Галина пішла, доручивши синові викликати таксі для неї. А невістку вона попередила, щоб та негайно телефонувала їй, якщо ситуацію знову вийде з-під контролю.