Я досі пам’ятаю ту суботу, день, який я назвала “чорним”. Приготувавши сніданок і проводивши чоловіка на роботу, я взялася за покупки для запланованої на неділю сімейної вечері на честь 55-річчя чоловіка. Весь день пройшов у підготовці та приготуванні різних страв, щоб задовольнити переваги моєї родини. Але з настанням вечора я стурбувалася. Мій чоловік, Іван, щосуботи зазвичай рано повертався з роботи, але його не було. Його телефон залишався без відповіді, що було нехарактерним для нього.
Мої побоювання трохи розвіялися, коли він повернувся ближче до півночі, хоч і трохи п’яний. Однак те, що він сказав, було несподіваним та руйнівним… Він зізнався, що закоханий у жінку на 15 років молодше за нього, стверджуючи, що вона – жінка його мрії. Він вирішив кинути мене заради неї. Наше майно, згідно з його холодною заявою, буде поділено так: квартира залишиться мені, він забере машину, і ми поділимо наші гроші. Я дивилася на приготовлений мною стіл і відчувала заціпеніння.
Він пішов наступного ранку, зруйнувавши тим самим наше сімейне життя. Повідомивши новину нашому синові та скасувавши свято, я усамітнилася і провела весь день у сльозах. Потім було розлучення, причому наш син вибрав бік батька. За рік Іван знову з’явився на моєму порозі. Його стосунки з коханкою закінчилися, і йому не було куди йти. Він попросив повернутись. Коли він залишив мене розмірковувати над своєю пропозицією, я відчула, що розриваюся. Він зрадив мене, і в той же час це була людина, з якою я поклялася поділити своє життя. Рішення здається мені дуже складним. І я не знаю, як вчинити…