Мар’яна переживала низку приємних турбот. Наближався її 40-й день народження, і вона присвячувала щодня ретельному плануванню урочистостей. Вона перебирала в розумі меню, рецепти та інші деталі, прагнучи перевершити себе і здивувати рідних і друзів, що зібралися. Її чоловік Геннадій запропонував обрати ресторан для проведення свята, щоб позбавити її зайвого клопоту. Проте Мар’яна твердо вирішила відзначити свято вдома. Їхній попередній досвід відвідування ресторану на ювілеї друга був розчаровуючим. Більше того, Мар’яна стверджувала, що заощаджені гроші можна використати з більшою користю, наприклад, на майбутні витрати на випускний дочкі Вікі.
Її офісне життя було не менш хаотичним. Колега Галина розпалювала смуту, попереджаючи про нібито погану прикмету святкування 40-го дня народження. Цей несподіваний забобон не залишив Мар’яну байдужою і змусив шукати підтвердження в мережі. Суперечливі думки, які вона знайшла, лише поглибили її стан. Якось увечері, коли Геннадій та Мар’яна збиралися до магазину за продуктами, вона поділилася своїми сумнівами. Геннадій відмахнувся від них, приписавши забобони ревнощів Галини. Мар’яна, надто добродушна, щоб підозрювати недоброзичливість, все ж таки боролася з невпевненістю. У п’ятницю вона пішла з роботи раніше, щоб підготуватися до свята.
Галина знову нагадала їй про забобони. Але цього разу Мар’яна не здалася, обійшла колегу і пішла, зміцнивши віру в слова чоловіка. Святкування дня народження пройшло успішно – з теплотою, гарною їжею та щасливими родичами. Вечір став кульмінацією її ретельного планування, кулінарних навичок та підтримки її сім’ї. Старша дочка Оля, майстерний перукар, подбала про те, щоб Мар’яна виглядала якнайкраще. Похвала гостей, радість сім’ї та власне задоволення надовго заглушили сумніви, посіяні словами колеги. Через місяць Галина звільнилася, пояснивши свій відхід ворожістю колективу, який, за її словами, заздрив їй…