– Маринко, давай жити разом. Ми випробуємо життя як пара, перш ніж замислитись про справжній шлюб. – Згодна. Тоді житимемо у моїй квартирі. З батьківського благословення Марина та Олексій розпочали гармонійне співжиття. Вони працювали на одному місці, разом їздили на роботу та планували весільні витрати. У них були окремі фінанси та обов’язки, при цьому Марина вдома демонструвала свої кулінарні здібності, дивуючи чоловіка щоразу новими стравами. Олексій насолоджувався їжею Марини – від її ароматних сніданків з вівсянки, сирників, омлетів, пластівців, яєць, млинців, рисових кульок до різноманітних вечерь з морепродуктами.
– Ти чудово готуєш, кохана, – хвалив Олексій, – я готовий їсти твою їжу все життя! Не залишай мене ніколи. – З якого дива я повинна тебе залишити? Ти мій скарб,— говорила Марина,— я тебе нікому не віддам. Проте все змінилося, коли в їхньому офісі з’явилася гарна та доволі цікава дівчина. В силу свого становища вона маніпулювала своїми колегами-чоловіками, зокрема й Олексієм, своєю невинністю та безпорадністю . Олексій все більше і більше захоплювався нею під приводом “допомоги племінниці боса”, що обіцяло йому кар’єрне зростання. Зрештою, Олексій з’їхав від Марини, твердо заявивши: – Нам потрібний простір. Невдовзі Марина зауважила, що Олексій постійно спілкується із племінницею начальника. Незважаючи на образу, вона залишалася спокійною, радіючи, що вони ще не одружилися.
Отже, Олексій таки отримав підвищення по службі та солідну надбавку до зарплати. Однак він сумував за домашньою їжею Марини, і до того ж швидке витрачання грошей після початку його фінансової незалежності засмучувало його. Після сварки з родичкою боса він вирішив повернутися до Марини. Він вирішив подати своє повернення як зважений і розумний вибір, а не каяття після невдалої спроби швидко розбагатіти. – Я вибрав тебе, Марино. Давай одружимося. Я все обдумав! – Сказав він з дешевим букетом квітів у руках. – Весілля? Ви, мабуть, помилилися. Я Вас не знала, не знаю і знати не хочу! – відповіла Марина, зачиняючи перед ним двері. З її кухні долинав аромат млинців – болюче нагадування про те, що Олексій втратив. Зрештою Олексія звільнили за незадовільну роботу, а племінниця начальника звільнилася сама, зрозумівши, що вона просто не хоче працювати. Ось так виявилося, що робота – не її коник, та й її матримоніальні плани зазнали краху!