Світлана приїхала відвідати свого брата Андрія після того, як місяць не бачилася з ним. Вона спитала, де Марія, дівчина Андрія, але він не знав. Він сказав сестрі, що Марія зібрала свої речі та поїхала близько тижня тому. Андрій був злий на себе і на Марію за те, що вони поїхали, але він не хотів прислухатися до порад сестри. Він прожив з Марією два роки, і їй було лише 19 років, коли вони познайомилися. Андрій вважав, що Марія вчинила по-дитячому, поїхавши і стверджував, що не хоче нав’язувати їй себе.
Світлана з ним не погодилася і сказала Андрію, що він обіцяв батькам Марії піклуватися про неї та не ображати її. Вона сказала братові, що жінки, особливо молоді, починають сваритися з чоловіками, бо перестають почуватися коханими. Світлана закликала брата бути не просто сусідом по кімнаті, а партнером, другом та батьком Марії. Вона сказала йому, що він повинен показувати своє кохання, слухаючи і розуміючи її, і повідомляти про свої плани на спільне майбутнє, а не грати в мовчанку.
Андрій послухався поради Світлани і написав Марії. Після довгої розмови молоді люди помирилися, і Андрій зробив пропозицію Марії. Вона погодилася, і вони пообіцяли більше спілкуватися та показувати свою любов один до одного. Зрештою, Андрій зрозумів, що бути добрим партнером означає бути не лише коханцем. Він зрозумів, що йому треба бути другом, братом та батьком для своєї партнерки, щоб їхні стосунки нормально «працювали». Прислухавшись до порад Світлани, Андрій зміг врятувати свої стосунки з Марією та створити з нею чудову родину.