Оксана та Сергій познайомилися, коли дівчина була ще студенткою. Сергій був старший за неї на шість років, і його бабуся жила по сусідству з Оксаною. Оксана закохалася у Сергія і вважала, що він відчуває те саме. Однак пізніше вона зрозуміла, що помилялася на його рахунок.
Приблизно через рік знайомства Сергій зробив Оксані пропозицію, і вони призначили сватання наступної суботи. Батьки Оксани готувалися до прийому наречених, але Сергій прийшов один і сказав Оксані, що їхнє весілля не відбудеться, тому що він збирається одружитися з іншою дівчиною, яка чекає від нього дитину. Вражена зрадою Сергія, Оксана поїхала з рідного міста до столиці, де знайшла гарну роботу та намагалася забути минуле. З роками Оксана так і не вийшла заміж, але часто думала про те, щоб знайти когось, з ким можна було б зістаритися.
Якось Оксана домовилася зустрітися у кафе з подругою, яку не бачила багато років. Коли вона чекала, то побачила Сергія, який сидів за сусіднім столиком зі своїм другом. Він підійшов до Оксани і вибачився за свою колишню поведінку, сказавши, що розлучився, один виховує сина, який уже став дорослим. Оксана втратила мову і тільки дочекалася подругу з однією метою – скоріше піти звідти. Наступного дня Сергій зателефонував Оксані, щоб запросити її на каву та в черговий вибачитись за свої минулі помилки. Оксана була збентежена, але вирішила піти, відчуваючи, що доля дала їй ще один шанс стати щасливою.