Як старша дитина в сім’ї, з відходом батька я стала другою за віком. Моя мати мала ще трьох синів, яких треба було утримувати, а з грошима завжди було туго. Якось вона сказала мені, що нічому не може мене навчити, і після закінчення школи мені доведеться почати працювати. Без досвіду роботи я влаштувалася мити під’їзди. Потім я знайшла підробіток посудомийкою у ресторані, що вимагало від мене знаходження у закладі ночами.
Я працювала у двох місцях, щоб прогодувати сім’ю, але я була виснажена і бачила мало зароблених грошей, які йшли на одяг та їжу для моїх братів. Якось, коли я йшла додому з ресторану пізно вночі, мене збила машина. Водій Василь відвіз мене до лі k арні та подбав про мене. Згодом ми почали зустрічатись, а потім він запропонував мені жити з ним. Нарешті я перестала працювати і купувала новий одяг вже собі. Однак моє знову здобуте щастя тривало недовго. Мене всюди супроводжували охоронці Василя.
Я не могла залишити квартиру без дозволу і почувалася в пастці. Потім я дізналася, що ваgiтна. Коли я розповіла про це Василеві, він відвіз мене до лі k арні, але замість того, щоб радіти, мене почали готувати до процедури переривання ваgiтності . Я знала, що маю бігти. Я сказала тілоохоронцю, що мені потрібно в туалет, вилізла у вікно і сіла в таксі. Дорогою я змінила машину і поїхала на автовокзал, вирішивши бігти подалі, зате врятувати свою майбутню дитину.