Переїхати в місто та заробляти гроші за кордоном було для мене втіленням мрії. Після купівлі двокімнатної квартири в місті мій старший брат Орест попросив мене прийняти його дочку Ірину на п’ять років. Я погодився тільки доти, доки та не закінчить вступні іспити і не знайде собі житло. Коли її батьки принесли мені овочі та фрукти, я зрозумів, що брат мав прихований мотив, щоб переконати мене залишити її у себе довше. Після півроку проживання у мене Ірина не виявляла жодного бажання знайти квартиру поблизу.
Я запропонував їй кілька варіантів, але вона відмахнулася від них. Коли наближалося моє весілля зі Світланою, я вирішив, що племінниці настав час їхати, і зателефонував братові, щоб повідомити його про це. Я також попросив у нього гроші, які Ірина мала мені віддати за комунальні послуги. На мій подив, Орест почав сперечатися зі мною, наполягаючи на тому, що Ірина не винна мені жодних грошей, тому що вони вже дали мені свіжі продукти натомість. Брат навіть назвав мене невдячним і звинуватив у тому, що я поганий дядько та брат.
Мене зачепили його слова, але я стояв на своєму і сказав йому, що Ірині треба знайти інше житло. Через кілька днів Ірина з’їхала, але мої стосунки з братом були зіпсовані остаточно та безповоротно. Ніхто з моїх родичів не був присутній на моєму весіллі через його різкі слова. Шкода, що сімейні узи були зруйновані через таку дрібницю, як гроші.