Коли я покинув дружину, то не думав, що це позначиться на її любові до нашого сина. Але незабаром зателефонувала сусідка і мені таке сказала, аж очі на лоба полізли.

У мене була робота на півставки, але мій син завжди був у моєму серці. Щоразу, коли я їхав у відрядження, я привозив йому подарунки. На жаль, доля розпорядилася інакше, і нам із сином довелося розлучитися назавжди. Я покохав іншу жінку і не міг залишатися з Тетяною. Повернувшись із відрядження, я розповів їй про свої почуття, зібрав речі та поїхав. Коли я виїжджав, за мною прибіг мій син Володимир і запитав, чи мені треба знову їхати. Я вибачився перед ним і сказав йому, як я його люблю, і попрощався. Я сподівався, що наше розлучення не змінить любов Тетяни до сина, але пізніше дізнався, що це вплинуло на її ставлення до нього .

 

Advertisements

Колишня дружина стала зловживати алk0голем, до неї часто приходили гості з не найкращих компаній. Якось мені зателефонувала сусідка і сказала, що Володимир у них, бо Тетяна не пускає його додому. Я поїхав до них додому та сказав Тетяні, що це неприпустимо. Я пригрозив, що заберу Володимира суd ом, якщо вона не візьметься за себе. Після цього їй начебто стало краще, але я попросив сусідку подзвонити мені, якщо щось подібне повториться. Володимир не хотів мене відпускати та просив піти зі мною. Я пояснив, що не можу цього зробити, тому що це засмутить його маму. Син запlакав і спитав, чи не розлюбив я його, адже в мене тепер є друга дружина та дитина. Я запевнила його, що люблю його так само сильно, як раніше.

 

Але тут сталося непередбачене – Тетяна отруїлася неякісним алкоg олем і її не вдалося врятувати. Я знав, що маю забрати Володимира додому, але не знав, як на це відреагують моя нова дружина Вероніка та наш син Олександр. Я переживав, що Володимир може нагадати їм про Тетяну і трагедію. На щастя, Вероніка поставилася з розумінням і ми поїхали за Володимиром. Він був дуже зляканий і не знав, що з ним буде далі. Побачивши мене, він кинувся до мене в обійми і заплакав. – У мене буде сім’я? – спитав він. – Так, – відповів я, – тепер ми завжди будемо разом. У результаті у нас була хороша родина, а Вероніка любила Володимира навіть більше, ніж Тетяна. Це був важкий шлях, але ми пройшли його разом.

Advertisements