Марина сумно стояла на цвинтарі, перебуваючи на поминках свого чоловіка. Вона не чула, як подруга Галя закликала всіх розходитися – і виявилася сама. Коли вона доторкнулася до могили, то відчувала порожнечу у своїй душі. Марина згадала про те, як Андрій зробив їй пропозицію, і легка посмішка торкнулася її губ. До цього вона двічі була заміжня, але обидва рази зазнала невдачі. Її перший чоловік, Сашко, був невиправним kоханцем, який зраджував їй, а другий чоловік, Ігор, любив веселі компанії та застілля, що й призвело до їхнього роз лучення.
Марина не мала дітей, а це означало, що майже ніхто не страждав через її роз лучення. Марина втратила надію на чоловіків. Однак її вірна подруга Галя переконала її не опускати руки, і незабаром до їхнього відділу прийшов новий співробітник. Адвокату Андрію Марина одразу сподобалася. Спокійний, ввічливий, але зовсім не сучасний. Вони дуже зблизилися і зрештою одружилися. Життя змінилося протягом одного місяця: Андрій захворів і помер. І ось у 45 років Марина залишилася одна… Якось до неї в двері постукала незнайома жінка.
Та почала стверджувати, що була kолишньою дівчиною Андрія за інститутом, і мали двох спільних дітей. Рита показала Марині фотоальбом із двома хлопчиками, які були точнісінько схожі на Андрія. Марина була здивована, що Андрій ніколи не згадував своїх дітей. Рита пояснила, що ніколи не розповідала Андрію про свою ваrітність, а чоловік Віталій виховував дітей як своїх рідних. Коли Андрій помер, Рита вирішила знайти його вдову, щоб заявити про право дітей на спадщину . Марина була спустошена та не могла залишити дітей Андрія без коnійки. Марина та Галя звернулися до су ду, але засідання було скасовано, коли Рита раптово померла. Як би там не було, Марина вирішила подбати про дітей Андрія – Мішу та Сашу. Роки пролетіли непомітно: хлопчики отримали дипломи, одружилися, і тепер усі разом мешкають у великому будинку.