Марина та її чоловік Павло планували, що вона переїде до заміського будинку його батьків на час деkретної відпустки. Старі батьки Павла перетворили свою колись засаджену фруктами та овочами ділянку на газон, залишивши лише невеликий куточок із фруктовими деревами та дерев’яною альтанкою.
Будинок знаходився у мальовничій частині селища, в оточенні безмежних полів. У день народ ження Павла вони влаштували посиденьки з друзями та родиною на дачі. Марина, втомившись від метушні, пішла в альтанку, думаючи про свою майбутню дитину. Почувши поблизу дивні звуки, вона виявила, що чоловік обіймає її найкращу подругу, Тетяну. Збожеволіла Марина повернулася до будинку, де її горе помітила свекруха Наталія Іванівна.
Своїм відкриттям Марина поділилася з Наталією, проте не встигла дівчина домовити, як через емоційне потрясіння у неї почалися передчасні nологи. Марину терміново доправили до ліkарні, де вона народила дівчинку, але й мати та дитина були у важкому стані. На жаль, дитина не вижила. Марина прийшла до тями лише через два дні, і тут вона дізналася нищівну новину. Сумуючи, вона поклялася роз лучитися з Павлом і стала щотижня відвідувати могилу дочки, приносячи м’які іграшки і квіти її щастю, що не наро дилося.