Кирило та Світлана були сусідами, жили в одному будинку на різних поверхах. Кирило багато років жив один, бо його діти, закінчивши школу, поїхали до міста, а дружина вже nокинула наш світ. Чоловік звик жити один, але захвоpів і знав, що присутність когось поруч піде на користь. Світлана була незаміжньою жінкою, яка сама виховала сина після того, як від неї пішов чоловік. Її син поїхав у місто вчитися, а потім працювати за кордоном, і з тих пір Свєта його майже не бачила. Світлана і Кирило частенько спілкувалися, і невдовзі навіть вирішили з’їхатися: – Ми ж обидва живемо одні, – сказав Кирило, – а людям жити одним не належить, ми істоти соціальні, нам потрібна компанія, а хто може скласти компанію краще один одного?
Кирило жив у квартирі Свєти на другому поверсі, а та використовувала свій балкон як склад. Вони провели гарний місяць разом, згадуючи своє життя та складаючи один одному компанію. Проте про змову довідалися діти Кирила і наполягли на тому, щоб він перебрався назад у власну квартиру. Вони були обурені тим, що їхній батько переїхав до жінки, яку вони не знали і яка, на їхню думку, була нездатна доглядати за ним. – На старості років вирішив відчути себе хлопчиськом! – скаржилися вони, – де таке бачено, щоб старий так безвідповідально поводився! Невдовзі діти Кирила ухвалили вирок: – З цієї ситуації є один єдиний вихід: ви вдвох переїжджаєте до себе, тату, а ми здаємо квартиру Світлани. Та й цей варіант не з найкращих, адже незрозуміло, ким вона за підсумком виявиться.
Світланы було прикро, що Кирило не заступився за неї, а його діти навіть не зважали на їхні почуття і потреби. Вона ніколи ні про що не nросила, а тепер її виrаняють із власної квартири. Було видно, що діти Кирила дбають про нього, але вони мали поговорити з ним і зі Світланою, перш ніж приймати будь-які рішення. Світлана теж мала бути включена до розмови і не почуватися чужою у власному будинку. Зрештою, Кирило переїхав назад у власну квартиру, а діти обіцяли часто його відвідувати. Світлана знову залишилася одна, але вона була сильною і незалежною, і знала, що впорається. Дружба Кирила та Світлани була яскравою плямою на nолотні їхнього життя, і вони завжди дорожитимуть спогадами, які розділили разом.